До римського завоювання, землі Франції були заселені галлами ( серед яких гельвети (швейцарці)), які розмовляли кельтською. Об’єднані Римською імперією у кінці 1 тисячоліття до нашої ери, вони досить добре адаптували нову офіційну мову і латинізувалися, збагачуючи латинський вокабуляр кельтськими словами.
Враховуючи еволюцію мови, зміни відбувалися саме в розмовній латинській, яка помалу трансформувалася, щоб приєднатися до інших римських мов. Літературна ж мова залишилася без змін. Але чому розмовна латинська дала початок багатьом мовам? Це тому що вона не була однорідною: по-перше, латинізація не відбувалася всюди одночасно, вона була більш менш глибинною в різних регіонах, і місцеві жителі різною мірою вплинули на неї. По-друге, в той час, коли Римська імперія почала розпадатися в 3 столітті нашої ери, латинська втратила свою позицію об’єднувальної і офіційної мови. Століття за століттям вона варіювала залежно від місцевих умов, викликаних географічним положенням і історією : суміжність з іншими мовами, вклад “чужоземців” під час переселення народів.
Так наприклад, від латинської пішла іспанська, італійська, румунська, французька і інші романські, не рахуючи незлічену кількість діалектів і місцевого говору.