Словниковий запас збагачується і еволюціонує природним чином, в розмовній мові, з поступовою зміною значення, об’єднанням ідей, за допомогою внесків ззовні. Нові слова з’являються і діляться, інші виходять із вживання. Але трапляється і їх штучне утворення. Так, у кінці Середніх віків, в епоху французької 14-15 віків, відчулася потреба в майстерному (науковому) словниковому запасі. Сільська французька мова насправді проявляє себе недостатньою для того, щоб показати абстрактні концепції або наукові знання.
Щоб заповнити ці пропуски, створюється безліч нових термінів, утворених від латинської, які значно розвивають словниковий запас. Таким чином, латинська переживає другу молодість, до слів, які пішли від неї в ході природної еволюції приєднуються штучні складові. Від DIGITUS, від якого пішло doigt – палець, утворюється digital – пальцевий, цифровий. Від FRATER – frere – брат, створюється fraternel – братський і fraternite – братерство. Так, в словниковому складі існує безліч слів – близнюків, одно з них справжнє, а інше – штучне: від лат. NAVIGARE походить nager – плавати (за допомогою розмовної мови) і naviguer – плавати, плисти на судні (наукове утворення). Іншими прикладами є evier – раковина і aquarium – акваріум, chetif – жалюгідний, бідний і captif – полонений, entier – цілий, безкомпромісний і integre – чесний, непідкупний.
Долинами слів
Слова подорожують і переплутуються. Тоді як народ оселяється на якій-небудь території, трапляється, що він нав’язує свою мову (як вчинили римляни з латинською мовою), але іноді вона збагачується словами, узятими з розмовного говору (наприклад, гальський).
Іноді новоприбулі залишають свою власну мову, щоб адоптувати її до тієї, якою говорять в тій країні, де вони облаштовуються (як франки, які залишили свій германський діалект на користь латинської або гало-романскої, яка з нього утворилася. Але ці іммігранти привносять також немало свого до місцевої мови. Так наприклад, франки привнесли до французької безліч термінів германського походження : навіть слово “французька” саме по собі було його частиною!). Але слова подорожують тільки із завойовниками: завдяки комерційним стосункам, сусідству, війнам відбуваються зустрічі, які сприяють словниковому обміну. По волі історичних подій фламандці, араби, італійці, англійці, потім американські індійці і багато інших розширили французький вокабуляр. Як і будь-який різновид культури французька отримує користь зі змішення.
Продовження викладу досліджує зовнішні вклади епоха за епохою. Бажаємо захоплюючої подорожі по словнику!